Основним проявом служить так звана депресивна тріада, що включає стійке погіршення настрою, уповільнення мислення і зниження рухової активності. Погіршення настрою може виявлятися тугою, розчаруванням, безвихіддю та відчуттям втрати перспектив. У деяких випадках спостерігається підвищення рівня тривоги, такі стани називають тривожною депресією. Життя здається безглуздим, колишні заняття та інтереси стають неважливими. Знижується самооцінка. Виникають думки про самогубство. Такі люди відгороджуються від оточуючих. У багатьох клієнтів з’являється схильність до самозвинувачення. За невротичних депресій людина іноді, навпаки, звинувачують у своїх нещастях оточуючих.
У важких випадках виникає відчуття повного непритомності, що важко переживається. На місці почуттів та емоцій начебто утворюється величезна дірка. Деякі пацієнти порівнюють це відчуття з нестерпним фізичним болем. Відзначаються добові коливання настрою. При ендогенній депресії пік туги і розпачу зазвичай посідає ранковий годинник, у другій половині дня відзначається деяке поліпшення. При психогенних афективних розладах спостерігається зворотна картина: покращення настрою вранці та погіршення ближче до вечора.
Уповільнення мислення при депресії проявляється проблемами при плануванні дій, навчанні та вирішенні будь-яких повсякденних завдань. Погіршується сприйняття та запам’ятовування інформації. Клієнти відзначають, що думки начебто стають в’язкими і неповороткими, будь-яке розумове зусилля потребує великого вкладення сил. Уповільнення мислення відбивається у мові – хворі на депресію стають мовчазними, говорять повільно, неохоче, з довгими паузами, віддають перевагу коротким односкладовим відповідям.
Двигуна загальмованість включає у собі неповороткість, повільність і скутість рухів. Більшу частину часу люди, які страждають на депресію, проводять практично нерухомо, застигши в положенні сидячи або лежачи. Характерна сидяча поза – згорблена, зі схиленою головою, лікті спираються на коліна. У важких випадках хворі на депресію не знаходять сил навіть для того, щоб встати з ліжка, вмитися і переодягнутися. Міміка стає бідною, одноманітною, на обличчі з’являється застиглий вираз розпачу, туги та безнадійності.
Депресивна тріада поєднується з вегетативно-соматичними розладами, порушеннями сну та апетиту. Типовим вегетативно-соматичним проявом розладу є тріада Протопопова, що включає запори, розширення зіниць і почастішання пульсу. При депресії виникає специфічне ураження шкіри та її придатків. Шкіра стає сухою, її тонус знижується, на обличчі проступають різкі зморшки, через які хворі виглядають старшими за свої роки. Відзначається випадання волосся та ламкість нігтів.
Клієнти, які страждають на депресію, пред’являють скарги на головні болі, болі в ділянці серця, суглобів, шлунка і кишечника, проте при проведенні додаткових обстежень соматична патологія або не виявляється, або не відповідає інтенсивності та характеру болю. Типовими ознаками депресії є розлади у сексуальній сфері. Сексуальний потяг суттєво знижується чи втрачається. У жінок припиняються чи стають нерегулярними менструації, у чоловіків нерідко розвивається імпотенція.
Як правило, при депресії спостерігається зниження апетиту та втрата ваги. В окремих випадках (при атиповому афективному розладі), навпаки, відзначається підвищення апетиту та збільшення маси тіла. Порушення сну проявляються ранніми пробудженнями. Протягом дня клієнти у стані депресії почуваються сонними, не відпочили. Можливе збочення добового ритму сну-неспання (сонливість вдень і безсоння вночі). Деякі клієнти скаржаться, що не сплять ночами, тоді як родичі стверджують протилежне – така невідповідність свідчить про втрату сну.
