Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.
Факультет педагогіки. Викладач психології. Психолог. Магістр (тривалість навчання 7 років).

• Член Київської асоціації практикуючих психологів та психотерапевтів КАППП
• Член Української спілки психотерапевтів УСП
• Українська Асоціація організаційних психологів та психологів праці УАОППП

Будучи ще студентом в університеті, я наполегливо вивчав різні напрямки у зарубіжній психокорекційній практиці. Енергійно намагався з’ясувати для себе, який метод мені більше до вподоби, яким методом ефективніше працювати, який підхід мені ближче. Минав час, а з ним проходило моє навчання: лекції, семінари, презентації, бізнес-тренінги, соціально-психологічні тренінги. Я ознайомився з такими напрямами та підходами, як класичний психоаналіз З. Фрейда, аналітична індивідуальна психокорекція А. Адлера, гештальт-терапія Ф. Перлза, трансактний аналіз Е. Берна, психодрама Я.Л. Морено. Кожен із перелічених підходів і напрямів заслуговував на мою більшу повагу. У процесі навчання я перебував то у натхненному стані, то втрачав цю наснагу.

Виникала впевненість: «Ось воно, те, що потрібно…», а потім після багатьох роздумів та обговорень із колегами наших «відкриттів» приходило усвідомлення того, що це лише початок шляху. Мені, як і, напевно, багатьом, хто читає цей текст, хотілося прочитати пару «розумних» книг і знати все.

Знання та вміння використовувати різні техніки та методи перерахованих вище напрямків безумовно допомагало мені в роботі. Але якось за рекомендацією мого вчителя А.М. Дружинина я прочитав чудову книгу К. Роджерса «Консультування та психотерапія» і дізнався про підхід, центрований на клієнті. Мені дуже сподобався цей підхід автора до клієнтів і те, як він працював із ними. З того часу я намагаюся вдосконалювати свої знання та навички у цьому напрямі. На сьогоднішній день я можу сказати про те, що здебільшого консультування моїх клієнтів я використовую саме центрований на клієнті підхід і вважаю його найефективнішим. З 2015 року я вивчаю Системний сімейний підхід. Я бачу у ньому великий потенціал. Тепер по праву вважаю його «другим» підходом, який я використовую в роботі з клієнтами.

Центрований на клієнті підхід Карла Роджерса має мало спільного з психоаналізом та біхевіоризмом. Він розроблявся автором протягом кількох років, постійно розвиваючись та поповнюючись новими практичними методами. Спочатку підхід Роджерса до терапії називався недирективним, що відображало інтерес її автора до методів, здатних змінити поведінку. Карл Роджерс припустив, що людина здатна сама змінити свою особистість, тоді консультант може бути менш директивним у взаєминах з ним.

Пізніше Карл Роджерс наголосив на тих методах, які дозволяють консультанту краще розібратися з тим, що відбувається з людиною в процесі лікування. Згодом цей підхід був перейменований на «центрований на клієнті», що підкреслило його основну ідею – зрозуміти самосприйняття клієнта.

Головну роль у своєму підході Роджерс відводив взаємовідносинам між терапевтом та пацієнтом як найважливіша умова ефективного «лікування». Центрований на клієнті підхід прямо спрямований на велику незалежність та цілісність особистості без розрахунку на те, що якщо консультант допомагатиме у вирішенні психологічної проблеми, то будуть досягнуті і результати. Людина, а не психологічна проблема ставиться в основу. Мета – не вирішити окрему проблему, а допомогти клієнту «вирости» настільки, щоб він сам міг впоратися з існуючою, а також з подальшими проблемами, будучи вже більш інтегрованою особистістю. Якщо клієнт зможе набути достатньої цілісності, щоб вирішити якусь одну проблему, будучи переважно особистістю незалежною, відповідальною, ясно мислячою і добре організованою, то на цьому вже рівні він зможе вирішувати і всі свої нові проблеми.

У центрованому на клієнті підході робиться наголос на прагнення клієнта до внутрішнього зростання, здоров’я та адаптації. Приділяється більше уваги емоційним чинникам, чуттєвим аспектам ситуації, ніж інтелектуальним аспектам. Приділяється значно більше уваги сьогодення, а не минулого клієнта.

Системна сімейна психотерапія – одна з наймолодших психотерапевтичних шкіл у світі, що розвиваються в даний час. Цей підхід виник після Другої світової війни, він розвивався у тісній співпраці з кібернетикою, і в цьому його суттєва відмінність від інших психотерапевтичних підходів. Людина при цьому підході не є об’єктом впливу та клієнтом. Клієнтом є вся сім’я, вся сімейна система, саме вона об’єкт психотерапевтичного впливу.

• У сфері банківської діяльності
• У сфері страхової діяльності
• У сфері торгівлі та послуг
• Робота з підлітками
• Індивідуальне консультування
• Консультування сімейних пар
• Консультування online

• Радник відділу мотивації та навчання
• Експерт з навчання тренінг-центру
• Тренер бізнес-тренінгів
• Керівник навчального центру
• Начальник управління бізнес-навчання
• Психолог-консультант
• Системний сімейний терапевт
• Психолог, психотерапевт offline
• Психолог, психотерапевт